Проблематика довідок про непридатність до військової служби залишається однією з найактуальніших у 2022-2025 роках. Значна кількість громадян, які раніше були офіційно визнані непридатними та виключені з військового обліку, сьогодні знову з’являються у державному реєстрі. Така практика породжує чисельні конфлікти, судові процеси й питання щодо легальності документів.
Як виникає ситуація
Часто, ще кілька років тому особа отримувала висновок військово-лікарської комісії (ВЛК) із відміткою «непридатний». На підставі цього ТЦК ухвалював рішення про виключення з обліку. Але у 2023-2024 роках відбулося масове повернення даних у реєстр «Оберіг», і багато хто виявив себе знову призовником. Деякі історії доходили до судів та обшуків. І це не перебільшення: випадки фіксувалися і в Київській, і в Одеській областях, і в інших регіонах.
Це стосується не лише тих, у кого документи викликають сумніви, а навіть тих, хто мав абсолютно законні рішення комісій. Результат – людина опиняється в ситуації подвійних реалій: офіційні документи підтверджують одне, а реєстр показує протилежне.
Основні причини:
- неповні або некоректні записи у реєстрі «Оберіг» – навіть офіційні рішення ВЛК іноді не були внесені;
- помилки або зловживання з боку посадових осіб ТЦК чи ВЛК – звичайна бюрократія або навмисні дії;
- перевірки попередніх рішень – після гучних скандалів органи почали масово переглядати довідки, видані у попередні роки.
Часто все завершувалося без вироків, бо поліція або ДБР не поспішали розслідувати. Але осад залишався: люди, які й справді мали законне право на виключення з обліку, потрапляли під підозру лише через загальну хвилю перевірок.
Варіанти дій при наявності легальних документів
Якщо громадянин упевнений у законності своїх довідок, необхідно наполягати на їхньому врахуванні.
- Спершу варто звернутися до свого ТЦК із вимогою внести коректні дані до реєстру.
- Якщо відповідь негативна, або органи ігнорують заяву, наступним кроком буде позов до адміністративного суду.
- Доказову базу складають: копія рішення ВЛК, довідки про виключення з обліку, офіційні накази чи позначки в особовій справі.
У більшості випадків суд зобов’язує внести зміни до бази. Важливо: примушувати до повторного проходження ВЛК у такій ситуації органи не мають права.
Ризики у випадку підробки
Зовсім інша перспектива для тих, чиї документи виявляться фальшивими. Підробкою вважається не лише повністю сфабрикований бланк, але й справжній документ, у який внесені неправдиві відомості.
Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за ст.358 («використання підроблених документів»). Хоч сама стаття й не належить до категорії тяжких, але факт відкритого провадження може потягнути за собою неприємні наслідки. Це і судимість у біографії, і додаткові перевірки в майбутньому, і навіть складнощі з виїздом за кордон.
Хто може опинитися під підозрою
На практиці в поле зору слідчих потрапляють не лише ті, хто користувався довідками сумнівного походження. Часто перевіряють і тих, хто ці документи видавав. Бували випадки, коли згодом виявлялося: рішення приймалися не окремо членами ВЛК, а фактично у змові з керівництвом ТЦК. У такій ситуації історія вже виходить за рамки «підробки документів» і переходить у площину воєнних злочинів.
Йдеться про статтю 426-1 Кримінального кодексу України. Вона стосується ситуацій, коли військова посадова особа зловживає владою або перевищує свої повноваження. І тут є важливий момент: щойно справа отримує таку кваліфікацію, вона автоматично переходить під розгляд Державного бюро розслідувань. Саме цей орган займається правопорушеннями з боку військового керівництва, навіть якщо початково матеріали відкривала поліція.
Хто розслідує і чому це важливо
Формально більшість справ відкриває поліція. Але коли йдеться про зловживання в ТЦК, підслідність переходить до ДБР. Теоретично це мало б гарантувати більш об’єктивне розслідування, адже йдеться про військових посадовців. На практиці ж, багато справ просто зависають. Щоб зрозуміти, хто саме може бути залучений до процесу, варто розкласти все по поличках:
- поліція – відкриває провадження за фактами використання підроблених документів;
- слідчі ТЦК – ініціюють перевірки і часто саме вони передають матеріали далі;
- ДБР – займається справами, де є ознаки воєнних злочинів чи перевищення повноважень посадовими особами;
- суди – остаточно визначають, чи було порушено права військовозобов’язаного та чи зобов’язати ТЦК внести дані у реєстр.
Така схема виглядає логічно на папері, але на практиці часто дає збої. Людина може тижнями чекати відповіді від поліції, паралельно отримуючи виклики від ТЦК.
Тож, єдине правильне рішення для громадян – мати повний пакет законних документів і бути готовим захищати свої права у суді. У таких ситуаціях важливою може стати фахова підтримка адвоката, адже він здатен грамотно підготувати правову позицію та забезпечити дотримання законних процедур.

Залишити відповідь