Право військових на звільнення та проблеми з його реалізацією
Багато військовослужбовців, які були призвані до ЗСУ та територіальної оборони через районні територіальні центри комплектування, мають законне право на звільнення, але не можуть його реалізувати через неузгодженість законодавства.
Коли військовий має право на звільнення?
🔹 Тяжкі сімейні обставини – підставою для звільнення може бути необхідність постійного догляду за хворим родичем.
Законодавство передбачає такі випадки:
📌 Пункт «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»
➡ Військовий може бути звільнений, якщо необхідно здійснювати постійний догляд за хворою матір’ю, що підтверджено медичним висновком.
📌 Ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
➡ Не підлягають призову військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за хворим родичем (чоловік/дружина, дитина, батьки свої або дружини/чоловіка).
📌 Ч.2 ст.23 цього ж закону
➡ Особи з правом на відстрочку можуть бути призвані лише за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
Чому військових не звільняють?
❌ Керівництво військових частин відмовляється приймати документи про сімейні обставини, вважаючи їх недостатніми.
❌ Хоча висновки центральної лікарсько-консультативної комісії підтверджують, що людина потребує постійного догляду, військові командири не беруть це до уваги.
Як це впливає на родини?
❗ Часто діти здійснюють постійний догляд за своїми батьками, що включає:
✅ Прибирання житла
✅ Приготування їжі
✅ Закупівлю ліків та продуктів
✅ Оплату комунальних послуг
✅ Забезпечення допомоги у пересуванні
Незважаючи на це, військовослужбовці стикаються з відмовами у звільненні, що суперечить чинному законодавству та створює неправову ситуацію.
Проблеми зі звільненням військовослужбовців через необхідність постійного догляду
Військовослужбовець має право подати рапорт на звільнення відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Підстава – необхідність постійного догляду за хворою матір’ю, що підтверджується медичним висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).
Чому командири військових частин відмовляють у звільненні?
📌 Відмову у звільненні обґрунтовують абзацом 6 Переліку сімейних обставин, затвердженого постановою КМУ № 413 від 12 червня 2013 року.
📌 Ця норма вимагає наявності медичного висновку медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про необхідність постійного стороннього догляду.
📌 Проблема: отримати висновок МСЕК самостійно людина не може, оскільки:
✅ Вона не може пересуватися та потребує сторонньої допомоги.
✅ Інших рідних, які могли б це організувати, немає.
✅ Чинне законодавство не передбачає видачу таких висновків для подібних випадків.
Як вирішити проблему?
🔹 Встановлення факту постійного догляду – ключове юридичне значення для військовослужбовця чи військовозобов’язаного.
🔹 Це дозволить:
✔ Отримати відстрочку від мобілізації.
✔ Звільнитися з військової служби у запас.
Що таке постійний сторонній догляд?
🔹 Це догляд за людьми з тяжкими захворюваннями, що значно обмежують їх життєдіяльність.
🔹 Така допомога потрібна особам, які:
✅ Не можуть самостійно пересуватися та обслуговувати себе.
✅ Мають виражені порушення здоров’я, що потребують сторонньої допомоги.
✅ Не здатні самостійно приймати їжу, забезпечувати гігієнічні потреби, пересуватися на вулиці.
📌 Відсутність юридично врегульованого механізму отримання потрібного медичного висновку перешкоджає реалізації законного права на звільнення, що створює серйозну правову колізію.
Правові аспекти догляду за непрацездатними особами та судовий порядок встановлення фактів
Законодавство України визначає гарантований соціальний захист вразливих осіб, які через похилий вік, хвороби або втрату працездатності потребують постійного догляду.
Що таке обмеження життєдіяльності та складні життєві обставини?
📌 Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» визначає обмеження життєдіяльності як втрату здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю поведінки, спілкування, навчання та праці.
📌 Закон України «Про соціальні послуги» передбачає, що складні життєві обставини можуть бути викликані:
✔ Похилого віку
✔ Втратою рухової активності або пам’яті
✔ Невиліковними хворобами
✔ Психічними розладами
✔ Інвалідністю
Хто може надавати догляд?
📌 Стаття 13 Закону «Про соціальні послуги» дозволяє родичам надавати догляд на непрофесійній основі без проходження спеціального навчання.
📌 Стаття 10 Закону «Про соціальний захист ветеранів праці» визнає особами похилого віку всіх, хто досяг пенсійного віку (60 років для жінок).
📌 Сімейний кодекс України (ст. 202, 203) передбачає, що повнолітні діти зобов’язані утримувати непрацездатних батьків та брати участь у витратах, викликаних їхньою хворобою.
Чому військовослужбовці стикаються з відмовами у звільненні через догляд?
❌ Закон не містить чіткого визначення «постійного догляду» як окремої соціальної послуги.
❌ Інструкція МОЗ щодо медичних висновків не передбачає зазначення «постійного догляду».
❌ Посадові особи лікарських комісій не можуть видати висновки, необхідні для звільнення за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу».
❌ Порядок подання документів на компенсацію за догляд не передбачає механізму підтвердження факту надання постійного догляду.
Через це єдиний спосіб юридично закріпити факт постійного догляду – судовий порядок.
Як встановити факт догляду через суд?
📌 Цивільний процесуальний кодекс України (ст. 293, 315) передбачає можливість судового встановлення фактів, які мають юридичне значення.
📌 Якщо законом не передбачений інший порядок, факт необхідності постійного догляду може бути встановлений у судовому порядку.
📌 Військовослужбовці звільняються від сплати судового збору у таких справах відповідно до Закону України «Про судовий збір» (п. 12 ч.1 ст. 5).
Потрібна допомога?
Якщо вам необхідна правова консультація або супровід у судовій справі, звертайтеся:
📩 Електронна пошта: evsutin.com@gmail.com
Залишити відповідь